Ключові компетентності:
вміння вчитися:
навчально-організаційні:
- співпрацює в групі;
загальномовленнєві:
- зосереджено слухає вчителя й товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;
загальнопізнавальні:
- виконує творчі завдання в контексті навчальних завдань і проектів;
контрольно-оцінні:
- перевіряє результати праці, своєї і товаришів, за
орієнтирами , поданими вчителем;
інформаційно-комунікативна:
- планує створення повідомлення про спостереження у вигляді фото колажу , розповіді, інтерв’ю;
загальнокультурна:
- поводиться згідно з прийнятими у суспільстві правилами поведінки у природі;
громадянська:
- прагне охороняти природу рідного краю;
здоров’язбережувальна:
- дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.
Предметні компетентності
( конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
- знає назви деяких представників тваринного світу (звірів і комах);
- відгадує загадку і ребус про комах з метою визначення теми уроку;
Середній рівень:
- наводить приклади тварин, які по-різному готуються до зими ;
- розпізнає комах своєї місцевості;
Достатній рівень:
- спостерігає в групі за об’єктами живої та природи;
- знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у енциклопедіях, довідниках, Інтернеті про осінні явища в житті комах, обговорює знайдену інформацію.
- обговорює в групі власні спостереження за комахами восени,;
Високий рівень:
- описує поведінку комах своєї місцевості восени.
- узагальнює результати дослідження у вигляді певного освітнього продукту;
- презентує творче завдання;
- висловлює оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.
План уроку:
1. Перевірка учителем готовності до уроку.
2. Відгадування загадки і ребуса про комах з метою визначення теми уроку. (Додаток 1).
3. Наведення учнями прикладів тварин, які по-різному готуються до зими. (Додаток 2).
4. Розпізнавання за фотографіями комах своєї місцевості і описування їхньої поведінки восени. ( Додаток 3)
5. Встановлення відповідності між зображенням комахи і способом, в який вона готується до зими. (Додаток 4).
6. Обговорення в групах власних спостережень за поведінкою комах восени. Оформлення результатів у вигляді коротких тез на аркуші чистого паперу.
7. Доповнення вчителем знань учнів про поведінку комах восени. (Додаток 5).
8. Читання акровірша «Бджола» ( Додаток 6).
9. Презентація учнями творчого завдання міні – проекту «Як готуються до зими бджоли?» (Додаток 7).
Робота в групах. ( Додаток 8).
група 1- репортери – розповідь пасічника; демонстрування
відеофільму «Як бджоли готуються до зими»;
група 2 - фотокореспонденти – представлення фото колажу;
група 3 - науковці – наукова доповідь з теми міні-проекту;
група 4 - літератори – інсценізація твору відомого дитячого письменника .
10. Висловлення учнями оцінних суджень щодо міні – проектів, виконаних однокласниками ( Додаток 9).
Додаток 1.
Відгадайте , яку групу тварин я описую, і дізнайтеся, про що ми сьогодні будемо говорити на уроці.
Найчисленніша група тварин. Вони стрибають, бігають, повзають, літають, плавають. Їхня істотна ознака – це шість ніг. Їх тіло поділено на три частини: голова, груди, черевце. На голові є очі, вусики і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запах. Добрий нюх допомагає їм у пошуках їжі.
Як називається ця група тварин?
Відгадка.
Додаток 2.
Пригадайте, як тварини готуються до зими і продовжте усно речення.
Осінь на порозі
- Мешканці лісу!- закричав одного разу влітку мудрий Ворон. – осінь біля лісного порогу. Чи всі готові до його приходу?
- Готові, готові, готові…
- А ми зараз перевіримо!- каркнув Ворон.
- Спочатку осінь холоду напустить. Що робити будете?
- Ми, _____, ________, _______, у зимові шуби переодягнемося.
- Ми, ______, ________, ______, міцно заснемо!
- Ми, ____________________, у теплі країни полетимо.
- Ми, осілі, пухові кожушки одягнемо!
- Потім, - Ворон гукнув, - осінь листя з дерев позриває!
- Хай зриває! – відповіли звірі. –Тихіше в лісі стане!
- Хай зриває! – відповіли птахи. –Ягоди краще будуть помітні…
(За М. Сладковим)
Додаток 3.
Назвіть комах, зображених на фотографіях. Опишіть усно поведінку комах своєї місцевості восени.
Додаток 4.
Встановіть відповідність між зображеною комахою і способом, в який вона готується до зими.
А Зимують під корою дерев .
Б Залазить глибоко в землю.
В З настанням холодів збираються на стільниках у вулику.
Г Переживають холодні часи на глибині понад метр у зимувальній камері.
А Б В Г
Додаток 5.
Як готуються до зими комахи?
Інформація для вчителя
Уявіть собі спекотний день влітку. Ви бачите живий килим різноманітних рослин. А над ним і в ньому не менш різноманітний світ комах: метелики, бджоли, джмелі, жуки. Увесь цей світ живе, радіє, тому що тепло і достатньо їжі. В цю теплу пору комахи розмножуються. Вони відкладають яйця, з яєць розвиваються личинки (гусінь). Через деякий час вони перетворюються на нерухомі лялечки, з них з’являються комахи, схожі на своїх батьків.
Восени, коли стає холодно, зникають рослини, якими харчуються рослиноїдні комахи; зникають комашки – їжа для хижих комах. В цей час одні комахи ховаються під кору дерев, у щілини, ґрунт і там зимують. Інші гинуть, а зимують їхні яйця, личинки чи лялечки.
Зимують під корою дерев сонечко, метелик кропив’янка.
Колорадський жук залазить глибоко в землю.
Джмелі розміщують гніздо глибоко у землі. Восени вся джмелина сім’я вимирає. Живими залишаються тільки молоді джмелі, які перезимувавши, весною створюють нове гніздо.
З настанням холодів бджоли збираються на стільниках у вулику. Люди утеплюють вулики, годують бджіл сиропом, який варять із цукру і води. Завдяки тому, що бджоли їдять, у них виділяється тепло. У вулику температура піднімається до + 20 градусів.
Мурахи переживають холодні часи на глибині понад метр у зимувальній камері. Там вони збираються у великий клубок. Коли виглядає сонце, комахи виповзають погрітися. Мурашки не замерзають навіть тоді, коли мороз сягає – 30 градусів. Ще з осені вони у своєму тілі накопичують в’язку рідину – гліцерин. ця рідина рятує їх від морозів.
З приходом весни комахи прокидаються і знову починають турбуватися про потомство. Так змінюється життя комах протягом року.
Додаток 6.
Прочитайте акровірш
Біля гаю хатку маю
День у день, я вилітаю.
Жде на мене праця влітку,
Оглядаю кожну квітку.
Легко лину над лужком
А частую всіх медком.
Додаток 7.
Відеофільм «Як бджоли готуються до зими»;
http://mistikarus.ru/video/sonnik/jak-bdzholi-gotuutsja-do-zimi.html
Додаток 8.
К. Ушинський
Бджоли й мухи
Пізньою осінню видався гарний день, які й навесні бувають дуже рідко: свинцеві хмари розсіялися, вітер улігся, виглянуло сонце й дивилося так ласкаво, немов прощалося з побляклими рослинами. Викликані з вулика світлом і теплом, мохнаті бджілки, які весело дзижчали, перелітали з травки на травку не за медом (його вже було ніде взяти), а так собі, щоб повеселитися й порозправляти свої крильця.— Які ви дурні зі своїми веселощами,— сказала їм муха, яка сиділа тут же на траві, засмутившись і опустивши носа.— Хіба ви не знаєте, що це сонечко тільки на хвилинку і що, мабуть, сьогодні ж почнуться вітер, дощ, холод, і нам усім доведеться загинути?
— Зум-зум-зум! Навіщо ж гинути? — відповіли мусі веселі бджілки.— Ми повеселимося, поки світить сонечко; а як почнеться непогода, заховаємося у свій теплий вулик, де в нас за літо багато припасено меду.
Додаток 9.
Оцінювання проектної діяльності однокласників
У вчителя в наявності стільки фішок, скільки учнів - учасників проекту. Після завершення презентації кожен учасник проекту підходить до учителя, отримує одну фішку і дарує її тій групі, яка найоригінальніше презентувала свій проект (крім своєї).
Додаток 10
Бджоли готуються до зими
Серпень для бджіл — уже осінь, і вони починають посилено готуватися до зими. Закінчується основний медозбір, зменшується кількість культур, що квітують, та й скупенькі вони на нектар. Змінюється й поведінка бджіл, вони починають економити корм, і перший вияв цього — виганяють зі свого гнізда трутнів. Роїння закінчилось, а під час щедрого медозбору їм доводилося працювати цілодобово. Важка робота підірвала їхні сили, багато особин загинуло, а ті, що залишилися, настільки підупалі, що не в змозі пережити зиму.
Весь тягар зимівлі і майбутнє сім’ї лягає на бджіл, що з’явились чи з’являться в серпні-вересні. Найбільш життєдіяльні, молоді та сильні, вони до наступного сезону збережуть здатність вирощувати нове покоління, будувати стільники, збирати мед та пилок.
А поки що бджоли починають переносити відкритий мед з нижніх і бокових стільників та нагромаджувати його у верхній частині вулика. Льотки тепер посилено охороняються, навіть уночі. Щоб допомогти комахам в охороні житла, пасічники залишають льотки маленькими, не більше 5 см в діаметрі, а верхні закривають зовсім, хоча бджоли можуть зробити це й самі, заклеюючи їх, як і щілини у вулику, прополісом.
При цьому вони продовжують опікуватись маткою: щедро годують її, готують місце для відкладення яєць, звільняючи від меду найтеплішу середину гнізда. Якщо матка молода, то аж до холодів вона може відкладати яйця.
Інтенсивність і тривалість яйцекладки великою мірою залежить від наявності кормових запасів у гнізді. Якщо навесні матки продовжують відкладання яєць при мінімальній кількості корму (5-7 кг) і за погоди без взятку, то восени завершують кладку навіть при запасах 12-15 кг. Великі кормові ресурси потрібні для збільшення бджолиної сім’ї не тільки в кінці сезону, а й на початку наступного. Ось чому сім’ї, що запасли мало меду, порівняно рано перестають вирощувати розплід, а він — гарантія високих медозборів наступного року. Тому в багатокорпусному вулику залишають 2-3 корпуси, в дадановських вуликах — повні гнізда, в лежаках — 12 рамок, пакетним сім’ям — по одному корпусу з кормом. Дуже важливо, щоби бджоли в цей час могли знаходити хоча б невелику кількість нектару — це підтримує їх в активному стані. Такі стимулюючі пізньолітні та осінні взятки сприяють нарощенню маси молодих бджіл.
При недостатніх запасах корму на зиму пасічникам доводиться згодовувати комахам цукровий сироп. Готують його так: в одному літрі доведеної до кипіння води розчиняють кіло¬грам цукру, охолоджують розчин до температури 35-40 градусів і на ніч дають сім’ям в годівничках приблизно по 3-4 кг. Його швидко знаходять бджоли та переносять до гнізда, видаляючи з сиропу зайву воду, збагачують його ферментами, тобто працюють над його переробкою так, як і над нектаром. Через 1-2 доби, а інколи навіть наступного дня сироп дають знову — і так доти, доки запаси корму не будуть доведені до мінімальної норми (16-18 кг).
Переробляючи сироп, бджоли затрачають багато сил і дуже слабнуть, тому додатковий корм краще давати в першій половині серпня, щоб у його переробці узяли участь літні бджоли, які все одно не доживуть до зими. Цю роботу можна полегшити і водночас поліпшити якість корму, якщо до¬дати в сироп небагато, хоча б третину, меду. Поповнювати запаси можна і наприкінці серпня, якщо стоїть тепла погода. Дуже ва¬жливо, щоб бджоли в цей час споживали той корм, що приносять, а не із запасів, накопичених на період зимівлі. Давати цукровий сироп доводиться й тоді, коли заготовлений мед має великий уміст мінеральних солей, що викликають у бджіл кишкові розлади. Зазвичай це відбувається, коли в роботу йде так званий падьовий мед, який бджоли збирають із солодких виділень тлі та інших сисних комах. Цей мед темний, з зеленкуватим відливом, густий і в’язкий. Навіть його незначна наявність у квітковому меді шкідлива для бджіл, особливо взимку, коли вони позбавлені можливості вилітати, щоб звільнити кишківник, тому на зиму такий мед із гнізда видаляють. Для людини ж такий мед вважається дуже корисним.
Немає коментарів:
Дописати коментар