Кожний період розвитку суспільства має свої соціальні
цілі. Перехід у нове тисячоліття і реформування школи вимагає змін у теорії і
практиці навчання. Актуальними питаннями шкільної освіти є розвиток особистості
учня, його творчого потенціалу, активності у пізнанні, практичного спрямування
теоретичних знань. Тому виникає фізіологічна і психологічна потреба у навчальній діяльності, яка
реалізується як пізнання навколишнього світу, наук, форм і способів навчання,
розвиток пізнавально-операційної сфери психіки.
Гра є основним видом діяльності
дітей шестирічного віку. Припинити ігрову діяльність і силоміць залучити малюка до іншої, означає загальмувати
інтенсивний розвиток, всебічне розкриття задатків.
Загальновідомо,
що навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає
провідною. В. Зеньковський стверджує, що при цьому зберігається і роль гри як
джерела фізичного, психоемоційного, інтелектуального і соціального розвитку
дитини, а також з'являються елементи продуктивної праці як нового виду діяльності,
що розвинуться в майбутньому.
Учені
пов'язують ігри молодших школярів зі зміною провідних видів діяльності та з
формуванням рушійних сил навчання. Позитивним підсумком застосування гри у
навчально-виховному процесі шестирічних школярів є зміна самого підходу до
навчання. Учнів починає приваблювати пізнавальна діяльність, змінюється
мотивація навчання. Зміст навчання (читання, письмо, лічба), перебуваючи в зоні
найближчого розвитку шестирічок, починає викликати пізнавальний інтерес.
Гра, як
і будь-який засіб, стає виховним фактором тільки в разі дотримання низки умов.
Головна з них – це навчально-виховне ставлення вчителя до дітей, що виражається
за допомогою ігрових прийомів. Його можна назвати ігровою позицією педагога.
Отже, цінність гри в освітньому процесі початкової школи здебільшого
забезпечується і підтримується грамотно побудованою стратегією і тактикою
діяльності вчителя початкових класів.
Ігрова
діяльність добре поєднується з навчанням, слугує першим поштовхом для подальшої
самостійної діяльності. Мета введення ігрового навчання полягає в тому, щоб
навчальний процес відбувався за умови оновленої постійної активної взаємодії
учнів і вчителя.
Варто
зауважити, що гра має зберегти свій навчальний характер і не перетворитися на
своєрідну «виставу». До виконання навчальної гри потрібно підходити дуже
вдумливо і обережно. Ігри доречні і ефективні не на всіх заняттях. Найбільш
продуктивні вони на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або
вироблення практичних умінь і навичок. Саме на цих заняттях навчальні ігри
потрапляють на благодатний ґрунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми.
У
молодшому шкільному віці дидактична гра використовуються для засвоєння знань,
одержаних на заняттях. ЇЇ головною особливістю є наявність чітко визначеного
дидактичного завдання, регламентація діяльності дітей спеціально встановленими
правилами. Ігровий задум допомагає зберегти самостійність дітей, наповнити
навчально-виховний процес емоційно-пізнавальним матеріалом.
За
допомогою дидактичної гри можна зацікавити учнів, викликати в них інтерес до
матеріалу. Отже, включаючи у навчально-виховний процес ігрові елементи, учитель
стимулює пізнавальні можливості учнів. У грі відбувається складний процес
мобілізації усіх розумових здібностей, стимулюється розвиток уваги, уяви,
пам'яті. Забезпечуючи гуманізацію освіти, дидактична гра передбачає не просто
співпрацю вчителя та учнів, а й спільну творчість. Легко поєднуючись з
навчальною діяльністю, гра емоційно наповнює її творчим змістом.
У
перспективі виробляється вміння швидко орієнтуватися у навчальних ситуаціях,
знаходити правильний розв'язок пізнавальних завдань, виявляти ініціативу,
самостійність, творчість, тобто формується пізнавальна активність школяра.
На
уроках природознавства дидактична гра використовується педагогами
з метою засвоєння, поглиблення та систематизації
уявлень дітей про навколишній світ, сприяє розвитку їх пізнавальних інтересів
та різноманітних здібностей, логічного мислення, творчої фантазії,
самостійності, кмітливості, винахідливості, уваги, спостережливості й пам'яті,
виховання позитивних рис особистості, формування її найкращих якостей.
Але впровадження будь яких форм, методів, технологій навчання чи виховання
в сучасній школі неможливе без відповідної психолого-педагогічної підготовки
вчителя. Саме від його світогляду, особистісних рис і якостей, знань, умінь і
навичок, творчого підходу до розробок планів-конспектів уроків, усвідомлення
важливості використання ігрових елементів на уроках природознавства залежить
ефективність використання дидактичних ігор в практиці навчально-виховного
процесу сучасної школи.
Пріоритетним напрямом педагогічної роботи нині є вміння педагога
організувати навчальну діяльність учнів. Цьому сприяє постійне вдосконалення
основної форми організації навчальних занять у школі – уроку.
Урок був і залишається основним структурним елементом навчального процесу.
Хороший вчитель завжди ставить перед собою завдання – захопити учнів предметом,
який він викладає, пробудити в школярів кращі людські якості, такі як
працелюбність, допитливість, дисциплінованість, наполегливість в оволодінні знаннями.
Плануючи урок, учитель добирає відповідні форми подачі й опрацювання
навчального матеріалу. Слід орієнтуватися на активні форми і методи роботи. Такими
можуть бути, наприклад, випереджувальні завдання, колективний аналіз під
керівництвом вчителя, самостійний аналіз та інші.
Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний
тонус‚ сприяють формуванню у них уявлень про об’єкти природи, їх якості,
виховують позитивне ставлення до природи. Надзвичайно важлива роль у
закріпленні, систематизації та узагальненні знань про природу. Ігри сприяють
піднесенню ефективності навчання природознавства у дітей молодшого шкільного
віку.
"Впізнай
мене”.
Перший гравець розповідає про якусь тварину, але не
називає її. Інші гравці відгадують, яку тварину мав на увазі перший гравець.
Наприклад: "Вона маленька, сіренька, а хвостик — як шило ”.
"Я
дерево".
Гравець розповідає про листочки, плоди‚ кору‚ квіти
свого дерева. Інші гравці впізнають, що
це за дерево.
"Дерева і
кущі”.
Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від
дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно
піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки
опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри.
”Живий календар ”.
Один з гравців називає рослину або тварину, в ролі якої
він хоче бути. Інші гравці запитують його‚ що він робить кожної пори року.
"12 місяців".
Гравці‚ що є ”місяцями" розповідають про себе. Інші
гравці відгадують цей місяць.
"В кого дітки
з цієї гілки".
Під час екскурсії
діти збирають плоди і насіння дерев і кущів (наприклад: сосни‚ ялини‚ дуба‚
каштана, клена‚ горіха‚ горобини...).
"Хто далі
пролізе ”.
Гравці стають вздовж стартової лінії. Ведучий пропонує
пригадати якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від
лінії старту‚ на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник
гри‚ зробивши крок‚ не назвав дерева‚ він зупиняється. В гру включається інший
гравець. Виграє той‚ хто пройде далі.
"Вершки та корішки”.
Вчитель роздає учням листя гичку різних рослин (картоплі,
моркви‚ буряка‚ редьки...). Окремо в мішечку лежать корені цих рослин. Вчитель
виймає корінь і питає:
"Корінь корінчик, а де твій вершечок? ”. Діти‚ які
мають листя або гичку цієї рослини, піднімають їх і показують.
"Пори року
розповідають про себе"
Впізнайте пору
року, про яку розповідає один з гравців.
Ігрова дія. Дитина має визначити, якою стежкою вона пройде і пояснити свій
вибір.
Хід гри.
1 варіант. Пропонуються три стежки. Якщо піти першою - можна потоптати конвалії, якщо
другою - наступити на мурашник. Посередині третьої-горить багаття.
Висновок: що мають робити учасники гри:
іти третьою стежкою, але спочатку загасити багаття.
ІІ варіант. Слід обрати дорогу. На першій розташований завод — тут
забруднене повітря. На другій рухається багато транспорту. Третя дорога — алея
з густо насадженими деревами.
Висновок, що мають зробити учасники
гри:найкраще йти третьою дорогою,
оскільки тут дихатимеш чистішим повітрям і можеш послухати спів птахів.
"Можна - не
можна”.
Дидактичне завдання: Закріпити правила поведінки в
природному середовищі.
Ігрова дія. Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не слід поводитись в природі.
І в цьому випадку вона отримує фант. Виграє той‚ хто
збере найбільше фантів.
Хід гри.
Вчитель пропонує дітям уявити‚ що вони знаходяться в
лісі. Потрібно пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель
називає дію‚ а діти відповідають ”можна” чи ”не можна".
Згодом пропонується ускладнений варіант гри. На слова
вчителя ”можна” або ”не можна" діти називають відповіді вчинки.
|
Можна:
саджати квіти‚ рослини;
охороняти рідкісні рослини;
берегти молоді рослини;
обгороджувати мурашники;
спостерігати за жабами;
милуватися красою природи;
підгодовувати птахів;
прибирати місце відпочинку.
|
Не можна:
ламати гілок дерев;
обдирати кору дерев;
рвати багато квітів;
збивати гриби ногами;
руйнувати павутиння;
ловити метеликів, жаб.
|
Хто краще
запам’ятав?
Дидактичне завдання: уточнити екологічні знання дітей про
взаємозв’язки між об’єктами природи; закріпити знання про птахів‚
природоохоронні переконання дітей.
Хід гри.
Розповідь учителя про користь птахів.
Вірш К.Приходько "Лісова
бригада ”.
У лісі сталася біда —
Гусінь листя об’їда:
1 на дубі‚ і на клені‚
1 на ясені зеленім.
Солов’ї, шпаки‚ синиці
Вмить злетілись, як годиться,
1 давай сурмить тривогу:
- Гей‚ пташки! На допомогу!
Діти мають назвати дерева‚ що постраждали від шкідників,
птахів‚ які врятували ці дерева. Зробити висновок про користь, яку вони
приносять деревам; встановити причинно-наслідковий зв’язок. Хто правильно
відповів - отримує фішку.
Допоможіть кожному
потрапити додому.
Дидактичне завдання: Грає двоє дітей чи дві команди. Вони
отримують картинки з зображенням тварин та їх житлом. За сигналом потрібно
правильно розкласти картинку тварини і напроти його будиночок. Хто перший
правильно це зробить, той і переможець.
Обладнання: Два комплекти малюнків.
барліг - ведмідь;
жаба - вода;
риба - акваріум;
птах - гніздо;
собака - будка;
білка - дупло;
шпак —шпаківня;
нора —миша.
бджола - вулик;
Відгадай за запахом
Дидактичне завдання: заздалегідь готуються невеличкі лікарські
рослини, які мають своєрідний запах (м’ята‚ ромашка, полин‚ звіробій, деревій,
меліса‚ липа‚ чебрець материнка та ін.). Учасникам гри зав’язують очі й
пропонують понюхавши рослину назвати її.
Жива й нежива
природа
Ви вже знаєте‚ що вся природа поділяється на живу і
неживу. Пограємо в гру. Я називатиму предмети природи, а ви відповідайте
сигнальними картками: ”Ж” чи ”Н”.
Приклад: Джміль‚ земля‚ місяць‚ метелик, горобець, глина‚ кролик‚ пісок‚ лелека‚ цибуля...
Вчитель розподіляє ролі‚ кожній дитині прикріплює таблички з відповідними
малюнками. Діти стають у коло‚ один з них тримає клубок ниток і розпочинає гру. ”Я липа‚ мені потрібне
сонце? ” Далі продовжують по черзі: "Сонце називає повітря”,
"Повітрям дихає білочка", "Білочка їсть горішки ліщини ”,
"На ліщині живуть комахи ”, "Комах їдять жаби”, "Жаб поїдають
лелеки”, "Лелеки приносять користь людям ”, "Людям потрібне
сонце".
Підсумок: В природі існують
взаємозв’язки‚ а їх
вивчає наука ЕКОЛОГІЯ.
Рухлива гра
екологічного спрямування
Серед рухливих ігор важливим засобом екологічного виховання
є ігри-наслідування. Обов’язковим моментом ігор цього виду є конкретне
перевтілення в образ. Перевтілення в образ тварин чи рослин допомагає краще
вивчити особливості їх поведінки, психології, сприяє формуванню в учнів
позитивних моральних рис — таких‚ як співчуття, співпереживання‚ доброта,
милосердя.
Як тварини грають у
квача
Зміст і методика. Гравці діляться на дві команди і стають
шеренгами один напроти одного на відстані 3-4 метри . За командою одна
група ”тварин ” втікає‚ а інша - наздоганяє їх. Проте вони мають рухатися
по-особливому — як тварини.
Наприклад: в одній грі - стрибаючи, як жаби‚ в наступній -
високо піднімаючи ноги‚ як чаплі‚ чи пересуваючись на бокових частинах ступні‚
імітуючи ходу ведмедя. За кожного спійманого гравця команда отримує 1 очко. При
повторі гри діти міняються ролями.
Перемагає та команда, що першою набрала певну кількість
очок.
Гра «Хто швидше?»
Учитель показує предметні
малюнки, а діти називають, до якої групи належать зображені рослини.
(Наприклад, тополя, волошка, шипшина, осика, бузок, подорожник, клен, каштан,
калина, смородина, горіх, аґрус, суниця, ромашка, акація, липа, конюшина.)
Гра «Підбери пару»
Учитель називає тварин, а діти вибирають
картинку із зображенням місця їх проживання.
Бджола,
жук, собака, качка, курка, ведмідь – барліг, будка, вулик, хлів, кора.
Гра «Яка тварина зайва?»
Учитель розміщує на дошці малюнки (4 - 5) із
зображенням свійських тварин та малюнок із зображенням дикої тварини. Дітям
пропонується знайти «зайву» тварину і пояснити свій вибір.
Гра «Прикрась квітку»
Підібрати
найбільше пркметнків-означень для квітки. Наприклад: фіалка – ніжна, тендітна,
запашна, синьоока, мила тощо.
Кросворд
складений до уроку природознавства в 1 класі по темі: «Звірі».
Карта мандрівки
Гра «Допоможи Колючці знайти живу
природу»
Гра «Знайди серед тварин звірів»
Гра «Чиє дитинча»
Завдання
курсу природознавства розкривають дві сторони навчального процесу, які
органічно переплітаються - навчання й виховання. На сьогоднішній день вивчення природознавства
у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та
її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять,
засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки
вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці,
людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага
приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього
середовища як важливого фактора існування людини.
Перед
сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію
навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на
всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте
зростання.
Значно кращі
успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі
проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку
є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні
взаємостосунки під час вирішення проблеми.
Використання дидактичних ігор на
уроках значно підвищує рівень засвоєння знань учнями, удосконалюється їх
мовлення. Тому позитивне ставлення вчителя початкових класів до використання
ігрової діяльності збереже цінність гри в освітньому процесі навчальної школи і
приведе до позитивних результатів у навчально-виховному процесі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в
початкових класах: Навч. посібник - К.: Веселка, 1998. - 333 с.
2. Мечник Л.А., Мечник І.І. Посібник для вчителів. -
Тернопіль, 1998.
3. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч.
посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301
с.
4. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания:
Практикум: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.
5. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям // Избранные
педагогические сочинения. T.1. - М., 1979.
6. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в
природе. // Начальная школа. - 1992, №8. - C.40-46.
7. Шарапова Л.С. Навчання в 1-2 класах. Природознавство. -
К.: Освіта, 1995.
8. Т.Гільберг, Т.Сак. Природознавство 1 клас.-К.:Генеза.
2012.
9. М.Володарська.Усі уроки природознавства. 1 клас.-
Харків.: Основа. 2012.
Немає коментарів:
Дописати коментар