Мета. Формувати уявлення про Україну як державу. Розширити знання
про державні та національні символи Батьківщини. Ознайомити
з видатними здобутками української історії та культури.
Виховувати любов, повагу до рідного краю. Розвивати кругозір,
Музичне оформлення. Т.Петриненко «Україно», Гімн України,
Д.Гнатюк«Пісня про рушник»
Обладнання: магнітофон, ноутбук, монітор.
Наочне оформлення. Роздатковий матеріал (картки з віршами),
кросворд (1 шт.), слайд-шоу в електронному
вигляді (1 шт.), Конституція України.
Хід уроку
ІІІ. Постановка цілей і завдань уроку
ніде ні хмарини.
То картина особлива -
Прапор України.
Цей шедевр художній,
Світ реальний, що існує -
Зрозуміє кожний.
Не вмре, не загине.
Світе тихий, краю милий!
Моя Україно!
Й вороги, й братове
Нам нав’язували гасла
Хижості та крові.
Гідно і завзято,
Україні рідній вірність
Збережімо свято!
Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній із них розповідається про те, як вродлива дівчина Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинули, але загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності. Оспівана калина у поезіях Т. Г. Шевченка, І. Франка, Л. Українки. Кущ калини садили на могилі козака або чумака, який загинув. Є багато народних прислів’їв та прикмет про калину
Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником. .
Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.
Я небезпечні клешні маю,
Довгі вуса, чорні очі,
А вперед іти не хочу! (Рак)
І . Організація класу
Пролунав уже дзвінок,
Починається урок.
На уроці не куняй,
А працюй, не засинай!
ІІ . Актуалізація опорних знань
Лунає пісня «Україна» у виконанні Т. Петриненка
Діти, сьогодні у нас в гостях усний журнал «Рідний край»!
Цей урок ми
присвячуємо Батьківщині. Кожен з вас зможе дати відповідь на питання: «Що таке
моя Батьківщина? Які речі є важливими у культурі нашого народу?». Кожна
сторінка нашого журналу буде присвячена певному явищу, речі, предмету, що є
важливим для нашої Батьківщини.
IV.
Засвоєння нових знань, умінь, навичок
Отже, ми відкриваємо першу сторінку. Що ви бачите на фото? (Прапор України)
Діти читають вірші на картках
Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець цей, що я маю, -
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від крайнеба голубого
Над пшеничним полем.
( Неллі Бондаренко)
Прапор України
Стигла нива, небо синє -
Працю й мир символізує
Це просте і зрозуміле
Доля гіркою бувала:
Пронесімо ж прапор мирний
Друга сторінка «Герб України»
Золотий
тризуб на блакитному тлі – символ влади. Він зустрічається в історії України ще
з давніх часів. Яке ж значення вкладалось у тризуб? Є чимало версій:
Ø
Тризуб – це символ влади
Ø
Це голуб – символ Святого
Духа
Ø
У тризубі закладено глибокий
зміст, він символізує триєдність Бога-Батька, Бога-Сина і Бога-Святого Духа
Ø
Тризуб – уособлення трьох
природних стихій: повітря, води і землі.
Один з учнів читає статтю 20
Конституції України
Третя сторінка «Гімн України»
Вірш П.
Чубинського, покладений на музику М. Вербицького став державним гімном України,
бо в ньому прославляється наша держава і її сила та могутність. Щодня на
українському радіо о 6:00
та о 24:00 звучить ця чарівна мелодія. Гімном починають та закінчують день,
гімн звучить на всіх урочистих зборах , знову і знову прославляючи нашу
державу. Коли звучить мелодія нашого гімну, усі присутні мають підводитись,
віддаючи пошану нашій державі. Ось зараз і в нашому класі зазвучить державний
гімн.
Лунає гімн. Діти підспівують
Четверта сторінка «Калина»
Ø Який
кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Ø Любуйся
калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
Ø Калина –
одвічний символ України.
Ø Червона
калина – символ України.
Ø Весною
калина білим цвітом квітує, а восени червоним.
Ø У лузі
калина з квіточками, неначе мати з діточками.
Ø Нема
цвіту білішого, як цвіт на калині, нема
в світі ріднішого, як мати дитині.
Ø Без
верби і калини нема України.
П’ята сторінка «Лелека»
- Подивіться
уважно на фото.
- Діти, як
називається цей птах?
Він теж є
символом України. Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) - символ богині
Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя,
щастя; батьківщини. Лелека в українців – святий птах, який, за повір’ям, має
риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і
відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його
образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не називали
людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток: "Антоне, принеси
тепло". Лелеки розуміють людську мову (адже колись говорили), як і люди,
шукають собі пару, турбуються про дітей і через ревнощі можуть покінчити життя
самогубством. Якось люди недобре пожартували і підмінили яйце лелеки качиним.
Лелека-мати вигрівала яйця, а батько носив їжу. Коли на світ з’явилися
пташенята, разом з малим лелекою в гнізді вилупилось і каченя. Побачивши його,
лелека високо злетів у небо і каменем упав на гніздо. Мертвими на землю впали
пташенята і лелека-мати. А садиба того господаря незабаром пішла з димом. Як і
людина, лелека може плакати: “Бузьок може нудитися за хижею, в якій жив, ще як
був чоловіком, - розповідається в одній легенді. – То він гніздо і в’є на дахах
і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на
одному місці з опущеним дзьобом – плаче й думає про своє людське життя”. Лелека
сумує, коли бачить свари поміж людьми: “стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко...
А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє”.
Шоста сторінка «Рушник»
Лунає «Пісня про рушник»
Сьома сторінка «Писанки»
З
глибини віків від пращурів нам у спадщину дісталась дивовижна писанка. Це
диво-витвір рук людських, народжений не з дерева, не з металу, а із звичайного
яйця, і який представляє собою живописну мініатюру. Напередодні Великодня в
Україні був звичай розписувати яйця і роздарювати їх з добрими намірами друзям,
знайомим. Писанка — символ життя. У слов'ян яйце, як і дерево, було ще символом
пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю.
Ось послухайте
легенду про писанки!
Минув
уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія – не їсть і
не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона
з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла... Однією з тих, що часто приходили до Матері Божої, була
бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла
своє добро – кілька яєчок і пішла до Марії.
- Маріє! Не плач, не сумуй, - просила вона. –
Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!
- Знаю, - відповіла Марія. – Мій Син з’явився
мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що
мій Син воскрес.
Дівчина
дала Марії свій подарунок – кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей
і впали на яєчка.
І дивне
диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвілі чудові
квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яєчка в кошику засяяли різними
кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати ті яєчка людям.
- Радуйся! – казала вона кожному, коли подавала яєчка, - Христос
воскрес! Христос воскрес!
Коли
вже яєчок не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і
вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина
бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку:
- Радуйтесь! Христос воскрес!
Скільки
Ганя не роздавала тих яєчок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона
давала писанки, несли їх далі, давали їх іншим і вітали словами:
- Христос воскрес!
Так за
короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.На пам’ять про це диво
пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують,
як великі скарби.
V.Первинне закріплення.
Робота
з підручником
Читання статті на с.54 «Державні символи України»
1. Довгі
вуха, куций хвіст,
До мисливства в нього хист:
Все знаходить
навмання.
Це маленьке (цуценя)
2. В господарстві допомога,
Має вим’я і два
рога.
Цілий день траву
жує,
Молоко смачне
дає. (Корова)
3. Я вночі дзижчу на вухо,
Та не джміль я і
не муха.
Непомітно я вас
– кусь!
Й крові вашої
нап’юсь! (Комар)
4. Вона живе в болоті,
Зелена, як
трава.
І цілий день нам
чути
З болота
«ква-ква-ква»! (Жаба)
5. В нас гуляє біля тину,
Має
носик-намистину,
Сам він, наче
будячок
Це колючий
(їжачок).
6. Надувається, ґелґоче,
Наче щось сказати хоче.
Бігає туди-сюди,
Краще його обійди! (Індик)
7. На дні річному
проживаю,
VI. Домашнє завдання
1. Прочитати статтю в підручнику на с.54-56
2. Повторити слова Державного Гімну України
VІI.Підсумок
уроку.
- Ось і підходить наш урок до кінця.
Що нового ви
дізнались на цьому уроці?
Що вам найбільше
сподобалось?
Що найбільш
запам’яталось?
Що було на уроці найважче? Що –
найлегше?
Немає коментарів:
Дописати коментар