Мета. Вчити
дітей систематизувати власні спостереження про осінь
як пору року, ознайомити з
походженням назв осінніх місяців,
прикметами осені. Розвивати увагу, уяву,
спостережливість.
Виховувати любов до природи, рідного
краю, народної
творчості.
Тип уроку. Урок застосування знань, умінь, навичок
Музичне оформлення. Гурт «Соколи» «Віночок українських пісень»
Обладнання: магнітофон, ноутбук, монітор.
Хід
уроку
І . Організація
класу
Пролунав уже
дзвінок,
Починається
урок.
На уроці не
куняй,
А працюй, не
засинай!
ІІ . Актуалізація
опорних знань
1.Тестування
І варіант
1)
Не є осіннім місяць...
а)жовтень
б)січень
в)вересень
2)Першим місяцем осені є...
а)жовтень
б)січень
в)вересень
3)Вибери правильне твердження
а)Восени перелітні птахи прилітають з теплих країв.
б)Восени перелітні птахи відлітають у вирій.
в)Восени пташки починають будувати гнізда.
ІІ варіант
1)Дерева восени...
а)розпускаються
б)скидають листя
в)квітують.
2)Трава восени...
а)жовтіє
б)починає зеленіти
в)схована під снігом.
3)Вибери правильне твердження
а)Осінь – найтепліша пора року.
б)Осінь – найхолодніша пора року.
в)Осінь – дощова пора.
2. Пригадуємо назви місяців осені
(відгадування загадок)
У південний край
землі
Відлітають журавлі.
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покличе на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати!
(вересень)
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
По землі проходить місяць...
(жовтень)
Капле з неба, дахів, стріх...
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів від листя сад...
Що за місяць?..
(листопад)
ІІІ. Постановка цілей і завдань уроку
1.
Кросворд
(команди отримують різні набори загадок до кросворду)
1. Коли
нема – чекають,
Коли прийду – тікають.
* * *
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде.
І я тоді лиш з дому йду,
Коли він вже не йде.
2. Його всі
люблять,
Всі його чекають,
А хто подивиться –
Кожен скривиться.
* * *
Хто однаково всіх любить,
Всіх однаково голубить,
Кожен скоса тільки гляне,
А обняти не дістане.
3. Без рук,
без ніг
На гору побіг.
* * *
Рукавом махнув –
Дерево зігнув.
4. Не дід,
а сивий,
Не спить, а стелиться.
* * *
Сиві воли усе поле затягли.
5. Неживе, а за людиною ходить.
* * *
Хоч поряд іде, а сліду не
лишає.
осінь
IV. Застосування
знань, умінь, навичок
1.Робота над статтею “Осінні прикмети”
-
Читання статті
-
Бесіда
- За чим спостерігали
люди в давнину, створюючи прикмети?
- Яке значення в
житті людей відігравали народні прикмети?
- А які
прикмети, наведені в статті, вам найбільше запам’ятались?
- Продовжіть
вислови:
На горбині й
дубі багато плодів – зима буде....
Якщо восени рано
нанесе снігу, то весна буде...
Осінь ясна –
зима...
- Розпитайте
вдома у своїх бабусь, дідусів, які вони знають прикмети, пов’язані з осінніми
змінами в природі.
2.Індивідуальні доповіді учнів про
походження назв місяців.
3.Робота в парах
( робота над
прислів’ями)
- Осінь сумна, а весело жити.
-
Як листя жовтіє, то поле сумніє.
-
Восени день блисне, а три кисне.
-
Восени і горобець багатий.
-
Листопад – ворота зими.
-
Весна красна квітами, а осінь – снопами.
4.Заучування
скоромовки
За горою, біля броду
Обгороджений город.
Барабанять по городу
Бараболя і горох.
VІ.
Домашнє завдання
Підібрати прислів’я та приказки про осінні місяці, створити публікацію
разом з батьками.
V.Підсумок
уроку.
- Ось і
підходить наш урок до кінця. Осінь... Дивовижна пора року.
Як довго ми
чекали її, мріяли побачити її красу, почути клекіт журавлів, помилуватися
золотим осіннім листям...
-
Що нового ви дізнались на цьому уроці?
-
Що вам найбільше сподобалось?
-
З якими новими прикметами осені ви
сьогодні ознайомились?
-
Що було на уроці найважче? Що –
найлегше?
Додаток 1
Осінні народні прикмети
Первісним
людям майже все, що відбувалося довкола, видавалося незбагненним і таємничим. А
як хотілося дошукатися причин: чому вчора полювання було успішним, а сьогодні
протягом цілого дня не щастить на здобич? Чому минулого літа йшли часті дощі і
виросло багато грибів та ягід, а нинішнього – на небі не хмаринки, трава
висохла під пекучим сонячним промінням? І люди уважно придивлялися до змін у
навколишньому світі, запам’ятовували обставини, за яких вони відбуваються,
зіставляли їх. Так, наші предки помічали, що одного року вітер частіше дув
звідти, куди ввечері заходить сонце, а наступного – звідти, де воно з’являється
вранці. Вони переконувались, що західний вітер – добрий, бо приносить дощі, а
східний – сушить землю. Так народжувалися прикмети.
Передбачати погоду наші пращури навчилися, спостерігаючи за рослинним і
тваринним світом. Ось які прикмети, пов’язані з життям рослин восени, поширені
в Україні.
Якщо шишки на ялинах виросли
знизу – на ранні морози, а зверху – на ранній кінець зими.
Якщо поросли високі бур’яни, то зима буде сніжною, з частими завірюхами.
На горобині і дубі багато плодів – чекай суворої зими.
Горіхи вродили рясно, а
грибів мало – зима буде сніжна і морозна.
А ось прикмети, що пов’язані з поведінкою тварин восени.
Польові миші переселяються
восени до людських осель – на сувору зиму.
Білка мостить своє гніздо близько до землі – на морозяну зиму, а високо –
на м’яку.
Пізно восени з’явились комарі – до м’якої зими.
Оскільки осінь колись
вважалась в Україні початком нового року, то погода цієї пори засвідчувала,
якими будуть зима і весна.
Народні прикмети застерігають:
Осінь ясна – зима холодна.
Якщо восени рано нанесе
снігу, то й весна буде рання.
Пізній листопад – на сувору
зиму.
А ось ознаки сухої і ясної
погоди наступного дня: вночі було тихо, вранці піднявся вітер, вдень він
посилився, а надвечір знову стих, небо весь день ясне, за ніч випала сильна
роса або іній, дим піднімається вгору.
Хмарну погоду, дощ, сніг
слід чекати, якщо: вітер надвечір не стихає, а посилюється, вночі немає роси, а
в низинах не видно туману, в ясну погоду вітер різко змінює напрям, увечері
стає тепліше, ніж уранці.
Точний прогноз погоди завжди
мав велике значення для хлібороба, селянина-трударя, завбачливого господаря.
Додаток2
Доповіді учнів:
1. Вересень
Назва першого
місяця зими пов’язана з вересом – рослиною, дуже поширеною на півночі України.
Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Але сучасна назва цього
місяця з’явилася в нашому календарі не дуже давно. До цього в кожній місцевості
нашої Батьківщини люди називали цей місяць по-різному. Це був і ревун, і маїк,
і сівень...
Назва “маїк”
походить від того, що починають зеленіти (маювати) ранні сходи озимини. Назва
“сівень” говорить про те, що в цю пору відбувається масове висівання збіжжя.
Дехто ще й
сьогодні називає цей місяць “бабиним (бабським) літом”. Ця назва походить від
того, що баби в цей час завжди доробляли
свою роботу: працювали на городі, тіпали коноплі, добілювали полотно.
Вересень мав у
давнину ще одну назву – “покрійний”. Вона походить від свята Покрови, котре
випадає на перше жовтня за старим стилем. Під цю пору вже земля покривається
листям. Адже з вересня, як мовиться в прислів’ї, листя на дереві не тримається.
2. Жовтень
Сучасна назва
другого місяця осені не потребує ніяких пояснень. Гаї, ліси, сади одяглися
яскравий жовтий колір. Назва цього місяця походить ще з дуже давніх часів. Але
поруч із жовтнем вживалася також назва “паздерник”, тобто костриця. Саме о цій
порі починали переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та
вітрами стебла сушили в печі, потім їх м’яли, щоб очистити волокно від
костриці.
На Україні були
відомі й інші назви цього місяця. Найвідоміші серед них – “грязень” (від
грузьких доріг), “хмурень” (дуже похмурих днів), “листопадник” (період опадання
листя), “зазимник” (появи перших відчутних заморозків) тощо.
Але найточнішою,
найкрасивішою можна вважати народну назву жовтня – “весільник”. Бо ж це був
період, коли в селах масово одружувалась молодь. У народі так і казали:
“Жовтень на весілля багатий.”
3. Листопад
Назву “листопад”
немає потреби особливо пояснювати. Під цю пору дерева скидають останнє листя,
ліс стає незатишним, природа готується до зимового спочинку. Однак у нас на
Батьківщині листопад не завжди збігається з періодом падолисту. Ця назва більше
пасувала б жовтню. У давнину останній місяць осені називався “груднем”, а
сучасний грудень – “студнем”. Також на українському Поліссі довгий час
зберігалася назва цього місяця “братчини”.
Листопад мав ще
багато цікавих назв: “напівзимник”, “ворота зими”, “грудкотрус”, “листопадень”,
“падолист”. У народі про нього говорять: “Листопад напівзимник та передзимник,
він колесо та полоз любить.
Немає коментарів:
Дописати коментар