Рухливі ігри для розвитку математичних здібностей

Засвоєння математичних завдань супровод­жується значним розумовим напруженням учнів. Для запобігання їхнього перевтомлення існує   чимало  різноманітних   методів   і прийомів. Традиційною і загальновизнаною є гра, особли­во рухлива. Вона підвищує працездатність, сприяє фізич­ному розвитку дітей, формує в них конкретні уявлення про явища навколишнього середовища, полегшує оволодіння абстрактними поняттями. В ігровій діяльності пізнавальна, розвивальна і виховна функції взаємопов'язані. Дидактичне визначення математичних ігор різноманітне. Це й ознайомлення школярів з новим матеріалом, його закріплення, повторення раніше набутих знань, обчислю­вальних умінь і навичок. Доцільною формою є змагання між окремими учнями і групами дітей. Навчання дітей в початкових класах повинне спиратися на змістовні, цікаві завдання з математики.

ГРА «ФУТБОЛ»

Клас ділиться на дві команди. Учень першої команди називає довільний приклад і вказує на учня з іншої ко­манди, який буде відповідати. Якщо відповідь правиль­на, гра продовжується в зворотному напрямку. Якщо ж учень з іншої команди не впорався з прикладом, то зара­ховується цій команді «гол». Виграє команда, в якої мен­ше «голів».

ГРА «ЧІТКО ЛІЧИ»

Вчитель за секундоміром вголос відлічує секунди, суп­роводжуючи лічбу помахом руки. Діти повторюють лічбу і рухи за вчителем. Через 2 хвилини лічби вибірково пе­ревіряється точність відлічування без секундоміра. За сиг­налом вчителя діти мовчки починають лічити секунди. Вчитель стежить за секундоміром. Після сигналу «Стоп!» вчитель вибірково слухає повідомлення відлічених се­кунд. Виграє той, у кого результат виявиться най­точнішим.

ГРА «ЗАБИЙ ГОЛ»

У ворота, які прикріплюються на дошці, вчитель ста­вить «м'яч» з числом. Діти по черзі називають будь-який приклад, результатом якого є даний м'яч. Виграє учень, який найбільше назвав прикладів.

ГРА «ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ»

Гра проводиться індивідуально. Дитина під ритм ударів м'ячем об землю промовляє: «Я знаю 12 місяців: січень — раз, лютий — два, березень — три, квітень — чотири, тра­вень — п'ять, червень — шість, липень — сім, серпень — вісім, вересень — дев'ять, жовтень — десять, листопад — одинадцять, грудень — дванадцять». Переможцем вва­жається той, хто назвав усі місяці підряд і не випустив м'яча.

ГРА «СКЛАДИ 2 ПРИКЛАДИ»

Вчитель показує картку з прикладом на додавання. Учень, якого викликали до дошки, складає і записує 2 приклади на віднімання і розв'язує їх.

Наприклад:

Клас ділиться на 2 команди. На дошці стільки прик­ладів, скільки гравців у командах. Перші учні підходять, розв'язують приклади, передають крейду іншому учневі із своєї команди, як естафетну паличку, і так до кінця. Як­що учень бачить помилку гравця своєї команди, то, коли до нього дійде черга, він може акуратно закреслити неп­равильну відповідь і записати правильну. Виграє коман­да, в якій швидше будуть розв'язані приклади. (Кількість учнів у командах повинна бути однаковою).

7 х 3 = 21             3x7=21                 20 + 1 = 21           19 + 2 = 21           15+ 6 = 21            18 + 3 = 21           16+ 5 = 21

30 - 9 = 21      40 - 19 = 21    32- 11 = 21     22 - 1 = 21      24 - 3 = 21      25- 5 = 21       27- 6 = 21

ГРА «ХТО ШВИДШЕ?»

2x3	18
2x7	16
2x8	27
2x9	18
	21
	14
	12
	6

На дошці у 2 стовпчики записані приклади табличного множення, а між ними результати. Два учні з'єднують свої приклади з правильним результатом за допомогою стрілок.

ГРА «НАЗВИ «СУСІДІВ»

Учасники стають в коло, в центрі якого знаходиться ведучий з м'ячем. Він кидає м'яч кожному учневі і нази­ває будь-яке число у межах вивчених. Той, хто піймав м'яч, повинен наз­вати «сусідів» названого числа. Числа можна називати у довільно­му порядку, повторювати їх. Той, хто неправильно назвав «сусі­дів», вибуває з гри.

Гру можна проводити і без ве­дучого.  Один учень кидає м'яч іншому гравцеві:

ведучий: 5, 7, 9, 12, 22.

гравець: 4, 6; 6, 8; 8, 10; 11, 13; 21, 23.

ГРА «НАЗВИ ЧИСЛО»

Дітей ділимо на 2 команди і шикуємо у два ряди. Вчитель називає одноцифрове число, таблиця множення якого вивчається, наприклад, 4. Учні кожної команди по черзі називають числа — результати множення 4 на 2, 3, 4, 5 і так далі, виступаючи щоразу на крок уперед. За кожний «правильний крок» учень одер­жує очко.

За даним прикладом називають числа: 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

Виграє команда, яка в сумі набере найбільше очок.

ГРА «КРАЩИЙ ОБЧИСЛЮВАЧ»

Учні розділяються на 2 команди. У кожної команди є кубик, на гранях якого написано число. Гравець однієї з команд кидає кубик і, називаючи число, яке йому випа­ло, швидко додає до суми попередніх, і оголошує резуль­тат. Виграє команда, яка першою набере визначену для виграшу кількість очок. Якщо один гравець помилиться в обчисленні, усі очки з команди знімаються. Гра може бу­ти індивідуальною. Тоді в ній беруть участь два, три і більше учнів.

ГРА «ДОПОМОЖИ ЇЖАЧКОВІ ПЕРЕЗИМУВАТИ»

На фланелографі малюнок їжачка. Допоможемо їжач­кові перезимувати, назбиравши якомога більше яблук, грибочків. На малюнках написані приклади. Хто обчис­лив правильно, кладе їжачкові на голочки яблука, гри­бочки.

ГРА «СКЛАДИ БУКЕТ»

На фланелографі виставлена ваза; квіти, намальовані на папері, лежать на партах. На зворотному боці квіток написані приклади, які необхідно розв'язати. Правильна відповідь дає право поставити квітку у вазу.

ГРА «ЛІЧИ ШВИДКО»

Гра на увагу і з метою закріплення навичок лічби. Вчи­тель плеще декілька разів у долоні, діти на магнітних до­щечках пишуть цифру, яка відповідає кількості ударів і показують результат вчителю.

ГРА «КВІТОЧКА-СЕМИЦВІТОЧКА»

Діти розв'язують запропоновані вчите­лем завдання. Після кожної правильно виконаної вправи прикріплюють пе­люсточку.     Виходить    «семибарвна квіточка».

ГРА «ХТО ШВИДШЕ ПІДНІМЕТЬСЯ ВГОРУ»

Намальовано сходинки з прик­ладами, які розташовано з двох боків, а на верхній сходинці — приз. Хто першим розв'яже прик­лади і підніметься по сходах — той отримує приз.

ГРА «ПТАШИНА ГРАМОТА»

На   пелюстках   квіточки   записані приклади   на   ділення.   Після   їх вирішення в результаті отримуємо 6. Прилетіли ластів'ята, забрали резуль­тати. Діти знаходять ту пташку, яка тримає в дзьобику правильний результат.

ГРА «МАТЕМАТИЧНІ ПОТЯГИ»

Дітям пропонується на фланелографі модель потягу і карточки. Вони обчислюють приклади і ставлять картки у той вагон, номер якого співпадає з числом, що є резуль­татом обчислення даного прикладу.

ГРА «СПЛЕТИ ВІНОЧОК»

В кожної дитини на парті лежить листок кольорового паперу з різнобарвними стрічками. Діти пригадують, з яких квіточок складається український віночок. Після кожного правильно виконаного завдання роздаю дітям по квіточці. В кінці уроку в старанних, активних дітей віно­чок готовий.

ГРА «ЗБЕРЕМО ОВОЧІ»

На фланелографі виставлено малюнки овочів з цифра­ми. Дітям роздаються кошики. Потрібно зібрати стільки перцю або моркви, сума цифр яких дорівнює номеру ко­шика.

На картках записано цифри від 1 до 100. На набірному полотні викладаємо так:
8    +   12   60     15     3       9        17

Діти в зошити записують приклади:

8 + 12 = 20                 8 + 3 = 11

8 + 60 = 68                  8 + 9 = 17

Картки з числами від 1 до 100 можна використати і для такого завдання:

8	9	18	9
12	6	9	3
11	16	4	2
9	17	11	10

Числа на набірне полотно можуть викладати самі діти.

ГРА «ПЛУТАНКА»

Два учні викладають будь-які числа, а всі учні ви­бирають лише ті, які діляться на дане число.

26     25       5         16       18       10       : 5

21     24        13        7         14        28        : 7

8 + 15 = 23                  8 + 17 = 25               21 : 7 = З               7:7=1         14: 7 = 2         28 : 7 = 4

Один учень викладає на набірному полотні стовп­чик прикладів на +, -, х, :. Сідає на місце і разом з діть­ми розв'язує приклади в зошитах. Учень, який першим розв'яже стовпчик прикладів, бере зошит, приносить вчителеві на перевірку, а сам викладає інший стовпчик прикладів, бере у вчителя зошит, сідає на місце розв'язу­вати приклади і так далі. Після закінчення роботи можна ще раз переглянути зошити цих дітей, оцінити їх.

ГРА «ПАРНІ Й НЕПАРНІ ЧИСЛА»

Викликаю чотирьох учнів, які підходять до набірного полотна, стають біля стовпчика кишеньок, а в руках ма­ють картки з числами.

1-й учень — викладає непарні числа, 2-й учень — парні, 3-й — непарні, 4-й — парні. 4-й учень робить крок вправо і знову перед ним чиста колонка кишеньок, але тепер він уже під 1-м номером і викладає непарні числа, біля нього розміщується учень, який був під 3-м номе­ром, але тепер буде 2-м, і викладатиме парні числа, і так далі.

ГРА «ХТО БІЛЬШЕ»

Роздаю дітям по карточці з будь-яким числом, даю 1 хвилину, за яку кожен учень придумує якомога більше прикладів з результатом — числом на даній йому кар­точці.

Наприклад:

         2 x 9 = 18                     16 + 2=18

20 - 2 = 18                   28 - 10 = 18

3 x 6=18                      42 - 24 = 18

10 + 8 = 18                  23 - 5 = 18

«УСНА ЛІЧБА»

Кожен учень придумує якесь число і після слів учите­ля: «Збільш своє число на 5», встає і швидко говорить ре­зультат, який утворився при додаванні до заду­маного числа 5. Сусід по парті відгадує заду­мане число. Ця ж робота може використовуватися     при     додаванні, від-німанні, множенні, діленні.

ГРА «ПОПЕРЕДНІ ТА НАСТУПНІ ЧИСЛА»

Вчитель показує картку з числом і одночасно про­казує:   «Попереднє»   чи «Наступне». Діти, які беруть участь у грі, називають лише ті, які стоять попереду чи по­заду числа на картці, яку три­має вчитель.

Дуже цікавою є робота з фланелографом. На уроках праці ми з учнями виготовляємо різні предметні картинки,  які потім використовуємо для складання задач та різних зав­дань.

На фланелографі вчитель викладає парами різні числа. Поряд на набірному полотні викладе­но кружечки зі знаками <, >, =. Діти між числами вис­тавляють ті знаки, які там потрібні.
5 < 8       8 = 8     11 > 9      1 < 8

На флонелографі виставлено два дерева, на яких в різній кількості можна вивішувати яблука, груші, сливи. На основі цього діти складають самостійно задачки та розв'язують їх.